Затверджено:
- Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця (далі – Порядок 1);
- Порядок компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця (далі – Порядок 2).
Порядок 1 визначає умови, а також механізм використання цих коштів. Виплата компенсації здійснюється міжрегіональними, регіональними центрами зайнятості, їх філіями та обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості (до їх припинення). Компенсація надається у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце, за місяць, за який він сплачений.
Дія цього Порядку поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору, та протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати. Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених цим пунктом, він має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Компенсація не надається роботодавцю ву разі наявності одного з таких випадків:
1) роботодавець має заборгованість:
- із сплати єдиного внеску;
- із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- з виплати заробітної плати;
- перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців;
2) до роботодавця застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності).
Сукупний розмір компенсації разом з іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) сукупно не може перевищувати за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року.
Виплата компенсації здійснюється щомісяця протягом 12 місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з рахунка центру зайнятості на банківський рахунок роботодавця, зазначений у заяві.
У період воєнного стану та протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану строки виплати компенсації залежать від наявності коштів державного бюджету, передбачених на відповідні цілі.
У додатках до Порядку 1 наведено:
- Заяву про надання компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нове робоче місце,
- Подання Державного центру зайнятості до Мінекономіки щодо перерахування коштів на рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для виплати компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця.
Порядок 2 визначає умови, механізм виплати міжрегіональними, регіональними центрами зайнятості, їх філіями та обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості (до їх припинення) компенсації суб’єктам малого підприємництва (далі – роботодавці) фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих на нові робочі місця зареєстрованих безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості за рахунок та в межах коштів, передбачених на такі цілі в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних).
Дія цього Порядку поширюється на роботодавців, які одночасно:
- є суб’єктами малого підприємництва;
- створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору.
Право на компенсацію має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних.
Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних двох років.
У додатку до Порядку 2 наведено Заяву про надання компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця за направленням центру зайнятості.
►Постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім абзацу другого пункту 1 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2024 року.