У якій сфері використовується чек-лист? Які вимоги до його форми та змісту? Чи може чек-лист бути одним із нормативних документів, що визначає вимоги до безпеки праці? Чи може чек-лист виконувати функцію припису?
На відміну від інструкції, у чек-листі послідовність дій не є критичною, головне – виконання усіх пунктів. За ним можна оцінити, який обсяг роботи виконано, чи якісно, та підбити підсумки. Чек-лист орієнтований на періодично повторювані процеси. Запитання у чек-листах мають бути простими та зрозумілими, зміст запитань має бути однозначним. Документ повинні формувати фахівці, що мають відповідний досвід у сфері господарської діяльності, для якої розроблюється цей чек-лист, знають нормативно-правову та технічну документацію.
На сьогодні структура чек-листів не стандартизована та характеризується різноманіттям. Автор не знайшов жодного нормативного документа у відкритому доступі, який однозначно визначав би єдині вимоги до структури чек-листа.
Чек-лист може мати різні найменування, зокрема, лист оцінки ризиків.
Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.01.2021 № 32), використовує поняття «профіль ризику» – опис будь-якої сукупності індикаторів ризику, у тому числі визначених комбінацій індикаторів ризику, що є результатом збору, аналізу та систематизації інформації.
У перекладі з англійської мови checklist – «перевірочний (контрольний) список», тобто список, за яким можна звірити або перевірити виконані завдання. Використовувати чек-листи розпочали в технічній сфері для перевірки виконання складних завдань, зокрема в авіації – для перевірки готовності літака до вильоту.
ЧЕК-ЛИСТ У СИСТЕМІ ДЕРЖПРАЦІ
На думку фахівців Держпраці, чек-лист у сфері охорони праці використовується з такою метою:
- як додатковий інструмент для безпечної організації та виконання окремих видів робіт підвищеної небезпеки. Чек-лист допомагає оцінити обсяг виконаної роботи та побачити, що саме ще залишилося зробити; заощадити та упорядкувати робочий час; зменшити ризики появи помилок. Сприяє розвиненню професійної компетентності;
- як стандартизований контрольний список завдань, які потрібно у певній послідовності виконати або перевірити, складений у вигляді максимально простих, точних, лаконічних та повних дій. Чек-лист допомагає контролювати виконання усіх передбачених заходів безпеки та мінімізувати вплив професійних ризиків на працівників під час виконання робіт.
Отже, головна мета чек-листа полягає у підвищенні професійної компетентності працівників під час організації виконання робіт підвищеної небезпеки за допомогою зосередження уваги на базових вимогах щодо забезпечення належного рівня безпеки об’єкта. Заходи безпеки (контрольні запитання) у чек-листах повинні бути однозначними.
1. Чек-листи щодо організації безпечного виконання робіт.
На інформаційному порталі Держпраці (https:// pratsia.in.ua) у рубриці «Рекомендації: Як працювати безпечно» оприлюднено чек-листи для 17 найпоширеніших видів робіт, а саме: вогневі роботи (електро- і газозварювання, різання металу), газонебезпечні роботи, проведення робіт з демонтажу, виконання робіт у замкнутому просторі (ємності, бункери, цистерни, траншеї, колодязі, труби тощо), роботи в електроустановках (щити управління, розподільні пристрої, підстанції тощо), роботи на висоті, роботи із застосуванням ручного інструменту тощо.
Ці чек-листи мають таку структуру:
- організація безпечного виконання робіт на робочому місці;
- безпечна експлуатація обладнання;
- особиста безпека;
- колективна безпека;
- безпека оточуючих.
2. Чек-листи щодо контролю господарської діяльності.
Для підвищення ефективності оцінки діяльності суб’єктів господарювання уряд затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), з використанням чек-листів у вигляді переліку запитань (критеріїв) у 29 сферах господарювання.
У системі Держпраці постановою КМУ від 20.05.2020 № 383 затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці. У додатку 3 до них наведено перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження зазначених видів господарської діяльності (крім гірничого нагляду), їх показники, кількість балів за кожним показником, шкала балів та періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). У додатку 4 – перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері здійснення державного гірничого нагляду, їх показники, кількість балів за кожним показником, шкала балів та періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Ці чек-листи мають таку структуру:
- критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю);
- показники критеріїв;
- кількість балів.
Форма чек-листа складається із змістовної частини та реквізитів особи (підприємства), що його використовує. У чек-лист вноситься інформація про вид здійсненого контролю, про орган, який здійснював контроль, посилання на нормативні акти, на основі яких проводилася оцінка рівня безпеки об’єкта, а також проставляється обліковий номер контрольної перевірки. Окрім того, чек-лист повинен містити інформацію про об’єкт перевірки: сферу господарської діяльності суб’єкта господарювання, клас небезпеки та категорію ризику, до якої віднесено об’єкт.