Управління безпекою та здоров’ям працівників на роботі в умовах воєнного часу

Робота у воєнний час, тим паче на територіях, де ведуться бойові дії, пов’язана з великою кількістю нових ризиків, зокрема смертельних. Чи повною мірою підготувалось ваше підприємство до нових викликів?

Дев’ятий рік поспіль триває російсько-українська війна на сході та півдні України, другий рік – повномасштабна. Здавалось би, вже всі все знають: і орієнтовний час перетинання державного кордону ракетами, запущеними з Каспійського регіону, і середню тривалість тривоги в разі зльоту МІГ-31К, і звук роботи протиповітряної оборони, і правило двох стін, і про необхідність мати недоторканний запас харчів, води, медикаментів та джерел живлення тощо.

Проте все ще є підприємства, керівники яких чомусь до кінця не усвідомлюють ситуацію, не готові до праці в нових умовах, а отже, наражають на небезпеку своїх працівників. Така сліпота здебільшого зумовлена двома досить протилежними причинами:

1. Звичка. Підприємство функціонує (намагається функціонувати) у прифронтових зонах, тому його керівники та персонал банально звикли до постійної небезпеки і потроху повертаються на протоптану стежку свого звичного стилю роботи, не особливо турбуючись про додаткові заходи безпеки.

2. Необґрунтований оптимізм. Підприємство розташоване далеко від лінії фронту, тому керівники та персонал сприймають війну як щось далеке, таке, що з ними просто не може статися. Тобто виникає відчуття безпеки, яке в теперішніх умовах ведення війни є абсолютно оманливим. Немає в Україні безпечних місць. І Київ – не виняток.

Для того щоб ще раз нагадати (а може, і розповісти) про мінімально необхідні заходи безпеки, показати простий інструментарій, яким вже користувались вітчизняні фахівці в часи найбільшої невизначеності та мінімальної готовності до війни (на початку повномасштабного вторгнення), був створений документ «Безпека і здоров’я на роботі у воєнний та післявоєнний час. Досвід України в умовах російської агресії» (далі – Документ). 1 Документ можна завантажити за посиланням.. Він став адекватною відповіддю фахівців з питань безпеки та здоров’я на роботі (далі – БЗР) на нові умови функціонування підприємств в Україні; ініціативою, яку підтримав Проєкт Міжнародної організації праці за фінансування Європейського Союзу «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні» (у рамках його перепрограмування за погодженням з донором у відповідь на виклики, пов’язані з російською агресією) (www.ilo.org/shd4Ukraine).

Коротко про Документ

Ідея Документа – визначити з-поміж наявних передових методів і підходів до БЗР найрезультативніші в умовах війни та її гуманітарних наслідків (з урахуванням досвіду Міжнародної організації праці, Державної служби України з питань праці (далі – Держпраці), міжнародних гуманітарних організацій та українських спеціалістів з питань БЗР). Отже, він може стати у пригоді фахівцям з питань БЗР будь-якої країни, яка опинилась у подібних умовах.

Зазначений Документ розрахований на всі сторони соціального діалогу: уряд, роботодавців та працівників. Найперше він має запропонувати уряду та роботодавцям, чиї підприємства опинились і продовжують функціонувати в умовах воєнного часу, найбільш реальні та дієві підходи до розв’язання проблем забезпечення БЗР на всіх рівнях управління, роз’яснити роботодавцям і працівникам їхні права та обов’язки в цих умовах.

Для цього Документ містить орієнтовний перелік проблем, їх систематизацію, конкретні рекомендації та методи вирішення визначених проблем з огляду на появу нових ризиків (зокрема, алгоритми дій
у складних ситуаціях). Матеріали Документа можуть бути використані спеціалістами підприємств для складання або корегування інструкцій, проведення різних видів інструктажів та наочної агітації з питань БЗР
і цивільного захисту. Особливо корисними ці матеріали можуть бути для спеціалістів комунальних та інших підприємств, що належать до об’єктів критичної інфраструктури та повинні працювати за будь-яких умов.

Структуру Документа розроблено з ураху­ванням того, що будь-яка війна – це криза, яка має свій життєвий цикл, саме тому в ньому розглянуто основні питання передкризової готовності, процеси реагування під час кризи (війни) та післякризова відповідь (наскільки це наразі можливо).

Структура Документа

1. БЗР під час війни: опис ситуації та її аналіз.

1.1. Нещасні випадки на роботі, спричинені проведенням бойових дій (зокрема, специфічні небезпеки воєнного часу).

1.2. Вплив правового режиму воєнного стану на вимоги у сфері БЗР.

2. Нові ризики у сфері БЗР та реагування на них в умовах воєнного часу.

2.1. На державному рівні: релокація підприємств; розмінування територій; транспортна діяльність; пожежна та екологічна безпека підприємств, що працюють; укриття від обстрілів та бомбардувань; виробнича санітарія та гігієна праці; засоби захисту; тимчасові житлові умови; питання WASH (водопостачання, санітарного забезпечення та дотримання гігієни).

2.2. На рівні підприємства: керування ризиками, кризовий менеджмент, системи допуску, управління підрядниками, психофізіологічні ризики, забезпечення ЗІЗ, звітність та розслідування інцидентів, реагування на надзвичайні ситуації, розвиток системи управління БЗР.

3. Базові рекомендації щодо подальшої адаптації сфери БЗР до нових реалій функціонування українських підприємств.

Нещасні випадки на роботі, спричинені проведенням бойових дій

Робота у воєнний час, тим паче на територіях, де ведуться бойові дії, пов’язана з великою кількістю нових ризиків, зокрема смертельних, що призводять до погіршення умов праці в усіх галузях економіки. Результатами такого погіршення стають нещасні випадки (далі – НВ) на роботі, зокрема групові, що є нетиповими для мирного часу та мають наслідки різного ступеня тяжкості.

Для кращого розуміння масштабності наслідків від реалізації специфічних небезпек воєнного часу Документ містить їх характеристику.

Розподіл подій (небезпек), що спричиняють травматизм, нехарактерний для мирного часу, був складений за результатами аналізу Оперативної інформації про нещасні випадки зі смертельним наслідком та групові нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, зареєстровані Держпраці станом на 30.09.2022.

Із жовтня 2022 року перелік подій (небезпек) воєнного часу в Україні доповнився новою – «атака ударними БпЛА, зокрема дронами-камікадзе (падіння їх уламків)», яка наразі посідає третє місце за частотою застосування та заподіяння шкоди.

Розподіл подій (небезпек), що спричиняють травматизм, нехарактерний для мирного часу (За зменшенням частоти реалізації під час виконання працівниками своїх трудових обов’язків в умовах війни)

• ракетний обстріл/удар;
• артилерійський обстріл;
• атака ударними БпЛА, зокрема дронами-камікадзе (падіння їх уламків);
• підрив на мінах, боєприпасах, що не вибухнули, та залишених боєприпасах;
• обстріл зі стрілецької зброї, зокрема автоматичної;
• авіаудар/авіабомбардування;
• вибух (його ударна хвиля);
• обвал будівлі (руйнування будівельних конструкцій) унаслідок бомбардування/ракетного удару;
• обстріл з танка/БТР;
• наїзд танка на автотранспортний засіб;
• фізичне насильство (викрадення та катування);
• вибух резервуарів із сировиною, компонентами та готовою продукцією внаслідок ракетного удару (зокрема, ефект доміно).

Під НВ на роботі, що є нехарактерними для мирного часу, потрібно розуміти НВ, які сталися із працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов’язків унаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових ­терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо).

Станом на 20.10.2023 найбільше від реалізації специфічних подій (небезпек) воєнного часу постраждали працівники:

• соціально-культурної сфери (громадське харчування, медико-санітарна допомога, дошкільна та шкільна освіта, державне управління та оборона) – 343 особи;
• транспортної сфери – 150 осіб;
• енергетичної сфери – 111 осіб;
• агропромислового комплексу – 64 особи;
• машинобудування – 56 осіб;
• торговельної сфери – 48 осіб;
• металургійної промисловості – 35 осіб.

Вплив правового режиму воєнного стану на вимоги у сфері БЗР

З 24 лютого 2022 року в умовах повномасштабного вторгнення в Україну чинне національне законодавство регулюється в «ручному режимі» шляхом затвердження оперативних змін до нього у відповідь на нові ризики, що виникають.

Ключові оперативні зміни чинного національного законодавства у сфері БЗР в умовах воєнного часу

Правова норма. Звільнення від подання звітності та інших документів.

Підстава. Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».

Наслідок для суб’єкта господарювання. Незастосування адміністративної та/або кримінальної відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання звітності в цей період. Звільнення від будь-яких перевірок уповноваженими органами щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру.

Правова норма. Зупинення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Виняток. За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Підстава. Постанова КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303.

Наслідок для суб’єкта господарювання. Можливість оперативно здійснювати господарську діяльність у разі нестворення загроз, зазначених у винятку.

Правова норма. Набуття суб’єктами господарювання права на провадження господарської діяльності на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), за певними винятками.

Підстава. Постанова КМУ «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18.03.2022 № 314.

Наслідок для суб’єкта господарювання. Можливість оперативно розпочати та здійснювати господарську діяльність.

Правова норма. Застосування декларативного принципу при експлуатації певних видів машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та виконанні певних видів робіт підвищеної небезпеки.

Підстава. Постанова КМУ «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 357.

Наслідок для суб’єкта господарювання. Оперативна можливість здійснювати (розпочати) експлуатацію певних видів машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та виконання певних видів робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Правова норма. Автоматичне продовження строку дії відповідних документів дозвільного характеру, який закінчився в період дії воєнного стану.

Підстава. Постанова КМУ «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 357.

Наслідок для суб’єкта господарювання. Можливість експлуатації певних видів машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та виконання певних видів робіт підвищеної небезпеки на підставі раніше отриманих дозволів.

Правова норма. Визнання чинності позитивних результатів періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився в період воєнного стану, у разі якщо виконано одну з умов:

• результати засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах,
• результати засвідчені записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів,
• результати оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Підстава. Постанова КМУ «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану» від 07.04.2023 № 440.

Наслідок для суб’єкта господарювання. Можливість подальшого використання законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки на підставі позитивних результатів раніше пройдених повірок.

Правова норма. Затвердження Процедури розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях:

• містить спрощену форму Н-1 Акта спеціального розслідування НВ;
• містить форму Запиту щодо надання відомостей про НВ на виробництві стосовно наявності ознак збройної агресії, ведення бойових (воєнних) дій та/або їх наслідків, які призвели до травмування (поранення) та/або загибелі громадян України, іноземців та осіб без громадянства під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;
• містить форму Відомостей про НВ на виробництві (відповідь на запит);
• зменшено кількісний склад спеціальної комісії з розслідування;
• спеціальному розслідуванню (незалежно від ступеня тяжкості травм) за місцем їх настання підлягають всі НВ, спричинені бойовими діями;
• спрощено процес оформлення документів;
• у разі неможливості провести спеціальне розслідування з міркувань безпеки членів комісії, максимально фіксуються обставини, а спеціальне розслідування призупиняється до поліпшення безпекової ситуації.

Підстава. Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 20.01.2023 № 59.

Наслідок для суб’єкта господарювання. Можливість достатньо оперативно провести спеціальне розслідування НВ в умовах воєнних (бойових) дій без зайвого ризику для членів спеціальної комісії, що, своєю чергою, дає змогу оперативніше оформити працівнику допомогу з тимчасової непрацездатності або допомогу на поховання.

Нові ризики у сфері БЗР та реагування на них на рівні підприємства в умовах воєнного часу

Будь-яка війна згубно впливає на економіку та ринок праці, оскільки спричиняє зменшення людських ресурсів як унаслідок безпосередньої їх загибелі, так і внаслідок масової міграції за межі країни, на території якої ведуться воєнні (бойові) дії. Російська агресія проти України призвела до міграції населення історичного масштабу, якого не бачили з часів Другої світової війни. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (далі – УВКБ ООН), станом на 14.06.2022 кількість українців, які виїхали за кордон від початку повномасштабного вторгнення, становить понад 7,5 мільйона осіб, 90% з яких – жінки працездатного віку та діти. Майже половина (49%) біженців працездатного віку працювали за висококваліфікованими професіями і тільки 15% мали низькокваліфіковані професії.

І це не єдина проблема, з якою стикнулися суб’єкти господарювання під час здійснення господарської діяльності в но­вих умовах. Оскільки російська агресія здійснюється з порушенням більшості норм міжнародного права (гуманітарного, кримінального, прав людини, навколишнього природного середовища тощо), практики розв’язання цих проблем у світі обмежені. Тому органи державної влади України на своєму рівні шукають і вживають можливих заходів, щоб забезпечити безпе­ребійну роботу суб’єктів господарювання в умовах воєнного часу, а останні, своєю чергою, з огляду на власну специфіку шукають оперативних рішень на місцях.

Джерело: журнал “Охорона праці”