Сьогодні це питання дуже актуальне, оскільки потерпілі на виробництві, попри задеклароване державою їх соціальне страхування, залишаються сам на сам зі своєю травмою. Грошей на лікування їм ніхто не виділяє.
Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства зобов’язані терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я (п. 5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337). Після цього заклад охорони здоров’я повинен надати належне медичне обслуговування, щоб врятувати життя потерпілому, за допомогою оперативного втручання з використанням медикаментів та медичних засобів.
Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист у разі втрати їх працездатності. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
На жаль, сьогодні право на соціальний захист потерпілих від нещасних випадків порушується, а саме в частині відшкодування витрат потерпілих на їх медичне обслуговування. Наведемо кілька прикладів.
1 липня 2022 року водій автобуса Хмельницького КП «Електротранс» Ковтун С. Ф. під час виконання трудових обов’язків дістав травму голови. За результатами розслідування нещасний випадок визнали таким, що пов’язаний з виробництвом, оформили акт за формою Н-1/П. Отримавши виробничу травму, потерпілий пройшов тривале лікування, йому зробили низку операцій, зокрема встановили титанову пластину, щоб виправити дефект кісток голови. Після отримання акта за формою Н-1/П потерпілий звернувся до Хмельницького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області з метою відшкодування вартості лікування та пластини. Але отримав відмову через те, що відповідно до постанови КМУ від 02.12.2022 № 1350 функції виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України передано Пенсійному фонду України (далі – ПФУ). Неодноразові звернення потерпілого до органів ПФУ щодо відшкодування витрачених ним власних коштів на ліки (у розмірі 6654,87 грн) та на встановлену під час операції титанову пластину (19 200 грн) були безуспішними. Причина відмови – ПФУ не має повноважень щодо фінансування витрат на лікування потерпілих.
6 жовтня 2023 року водій тролейбуса Хмельницького КП «Електротранс» Біляк В. С. під час виконання трудових обов’язків дістав травму голови. Було проведено лікування та операцію, на які потерпілий витратив власні кошти (10 360,85 грн – на ліки та 65 050 грн – на придбання пластини та додаткові імплантати). На звернення до ПФУ про відшкодування понесених витрат працівник отримав відмову, яку пояснили відсутністю у ПФУ повноважень щодо фінансування витрат на лікування потерпілих.
Про випадки отримання потерпілими внаслідок нещасних випадків компенсації витрат на їх медичне обслуговування у 2023 році нічого не відомо. Отже, нині маємо таку ситуацію: якщо для порятунку життя потерпілого потрібна термінова медична допомога, то її може бути надано лише коштом самого потерпілого. А функція держави полягає тільки в документуванні факту настання нещасного випадку.
Надання реабілітаційної допомоги потерпілим передбачено, проте згідно з вимогами ЗУ «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» тільки особам з інвалідністю.
Від Фонду до ПФУ
Раніше робочі органи Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) керувалися Положенням про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженим постановою правління Фонду від 09.06.2010 № 18 (далі – Положення).
Положенням передбачено, що в разі самостійного придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення їх вартість компенсується робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за цінами в розмірі не більше ніж вартість лікарських засобів, виробів медичного призначення в аптечних закладах (постачальників, виробників), з якими укладено договори, за умови перебування потерпілого на обліку та на підставі оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати.
Вимоги до розрахункових документів було передбачено Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
Відповідно до постанови КМУ від 02.12.2022 № 1350 функції виконавчої дирекції Фонду передано ПФУ, діяльність якого регламентує Положення про Пенсійний фонд України, затверджене постановою КМУ від 23.07.2014 № 280. Згідно з цим Положенням повноваження ПФУ доповнено завданням щодо реалізації державної політики з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, щодо профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та правом порушувати питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні питань, що стосуються загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 30 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» страхові виплати складаються із:
- щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
- страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
- страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
- страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
- допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Соціальні та медичні послуги потерпілим унаслідок нещасного випадку
Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Потерпілі мають право на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоров’я в закладах охорони здоров’я, що проводяться відповідно до вимог ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та ЗУ «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».
Заходи з реабілітації у сфері охорони здоров’я передбачають медикаментозне лікування в межах компетенцій лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичну терапію, ерготерапію, терапію мови та мовлення, забезпечення протезуванням, ортезуванням, іншими допоміжними засобами реабілітації, що надаються відповідно до загальної мети та завдань реабілітації, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані. Потерпілому, який став особою з інвалідністю, компенсуються витрати на проїзд до місця лікування та/або реабілітації і у зворотному напрямку. Особі, яка супроводжує потерпілого до місця лікування та/або реабілітації (якщо потерпілому визначено потребу в супроводі) і у зворотному напрямку, уповноважений орган за наявності підтвердних документів (оригіналів) компенсує витрати на проїзд і житло в розмірах, встановлених для службових відряджень (ч. 3, 4 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Реабілітація – комплекс заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров’я або старіння у взаємодії з її середовищем (ст. 1 ЗУ «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я»).
Порядок організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, затверджений постановою КМУ від 03.11.2021 № 1268, визначає завдання, зміст і встановлює вимоги до організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я особам з обмеженнями повсякденного функціонування, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю (особам, які потребують реабілітації).
Порядок надання потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання страхових виплат у вигляді соціальної послуги догляду вдома та/або соціальної послуги натуральної допомоги, а також медичних послуг у межах програми медичних гарантій визначає Порядок організації надання деяких соціальних та медичних послуг потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений постановою КМУ від 28.04.2023 № 438 (далі – Постанова № 438). Соціальні послуги надаються за кошти ПФУ.
ПФУ складає списки потерпілих, яких взято на облік та які згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії чи медичним висновком про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі або відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення) потребують постійного стороннього догляду, побутового обслуговування та/або спеціального медичного догляду (п. 4 Постанови № 438).
Розмір щомісячної грошової компенсації за надання спеціального медичного догляду дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день її виплати; постійного стороннього догляду – становить половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день її виплати; побутового обслуговування – становить чверть розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день її виплати (ч. 2 п. 5 Постанови № 438).
Виплата щомісячної грошової компенсації за надання соціальної послуги догляду вдома та/або щомісячної грошової компенсації вартості заходів, необхідних для надання послуги натуральної допомоги потерпілому, проводиться щомісяця у грошовій формі разом із виплатою призначеної йому страхової виплати внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у спосіб, обраний потерпілим для виплати такої страхової виплати (п. 13 Постанови № 438).
Державний контроль / моніторинг за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальних послуг здійснюють Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба) та її територіальні органи згідно з Порядком здійснення державного контролю / моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей, затвердженим постановою КМУ від 06.10.2021 № 1035 (п. 17 Постанови № 438). Нацсоцслужба діє на підставі Положення про Національну соціальну сервісну службу України, затвердженого постановою КМУ від 26.08.2020 № 783, та реалізує державну політику у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, зокрема вирішує питання їх забезпечення санаторно-курортним лікуванням, засобами реабілітації, надання реабілітаційних послуг, виплати допомоги (компенсацій).
Забезпечення потерпілих на виробництві технічними та іншими засобами реабілітації здійснюватиме Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Отже, ідеться про надання соціальних та медичних послуг, а не про компенсування коштів, які потерпілий витратив на власне лікування.
Безоплатне надання лікарських засобів
До груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно, належать, зокрема, особи з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щодо яких відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби в наданні медичної та соціальної допомоги встановлено зв’язок втрати працездатності із трудовим каліцтвом, професійним захворюванням (ч. 1 п. 1 Переліку груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно або на пільгових умовах, додаток 1 до постанови КМУ від 17.08.1998 № 1303, у редакції постанови КМУ від 26.08.2015 № 759).
Ушкодження головного мозку внаслідок черепно-мозкової травми, спричинені нещасним випадком на виробництві (трудовим каліцтвом), та травми спинного мозку, спричинені нещасним випадком на виробництві (трудовим каліцтвом), належать до Переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно (додаток 2 до постанови КМУ від 17.08.1998 № 1303).
Висновок
Сьогодні, попри те що соціальне страхування потерпілих від нещасних випадків є обов’язковим, витрати на медичне лікування, імпланти, пластини або стержні для кісток їм не відшкодовуються. Крім того, не передбачено механізму відшкодування медичному закладу коштів, витрачених на медичні засоби (зокрема, на медикаменти) під час надання медичної допомоги потерпілим.
Компенсацію за медичне обслуговування (зокрема, за медикаменти, пластини та стержні для кісток) потерпілому від нещасного випадку на виробництві нині отримати майже нереально, якщо тільки йому не встановлено у визначеному законодавством порядку групу інвалідності.
Джерело: Олег Сковородніков, голова Федерації профспілок Хмельницької області, голова комісії з питань ОП, здоров’я та соціального забезпечення ради ФПУ. Редакція журналу «Охорона праці»