Недотримання вимог під час зберігання зерна може призводити не тільки до втрати зібраного збіжжя, а й до нещасних випадків та аварій, пов’язаних з пожежами, вибухами, руйнуваннями конструкцій елеваторів, отруєнням працівників та іншими небезпеками.
Війна внесла свої корективи в ринок зберігання сільськогосподарської продукції. Обмеження в реалізації безпосередньо вплинули на продовольчі ланцюги агропромислового сектора, пов’язані з технологічними процесами післязбиральної доробки, зберігання та транспортування зернового матеріалу.
Потреба більш тривалого зберігання зерна змусила аграріїв будувати малі та мобільні елеватори, тимчасові сховища, застосовувати спеціальні мішки та рукави, удосконалювати технологічні процеси зберігання зерна та вживати інших заходів.
На території України, особливо в південних регіонах, є багато підприємств, які здійснюють приймання, догляд та відвантаження зерна. Деякі з них не проєктувалися для тривалого зберігання, а тому в них не передбачено потрібних для цього технологій та обладнання. На багатьох об’єктах цих підприємств немає обладнання для доведення зернових мас до значень вологості зерна не більше за допустимі. Тому на елеваторах накопичилася значна кількість зернової маси без належної обробки під час зберігання.
Причини надзвичайних ситуацій
Небезпеки, пов’язані з коливанням температур, вологості, розвитком мікроорганізмів та загрозою вибухо- і пожежонебезпеки, під час зберігання зернових культур виникають через:
- відключення електроенергії;
- перепади температури;
- несвоєчасне оброблення зернових мас за допомогою аспіраційного та вентиляційного устаткування;
- відсутність чи несправність систем рециркуляції повітря та електроустаткування у вибухопожежобезпечному виконанні;
- непроведення контролю параметрів якості зерна;
- незадовільний технічний і санітарний стан зерносховищ;
- несвоєчасне переміщення зернових мас для запобігання злежуванню;
- непроведення контролю пилоповітряного середовища.
Під час зберігання зерновий матеріал сільськогосподарських культур проходить певні стадії дозрівання, ці процеси супроводжуються виділенням великої кількості тепла. У зерновому матеріалі виникають процеси дихання завдяки внутрішньому синтезу та роботі мікроорганізмів на поверхні зернівки. Через це зерно зігрівається.
Коли рівень вологості підвищується понад допустимі величини, дихання зерна стає інтенсивнішим. Якщо він досягає критичного значення, настає фаза самозігрівання, зерно може пріти, склеюватися і загорятися. Воно стає непридатним до споживання, може спричинити пожежі та вибухи. Вертикальне самозігрівання зернових мас може призводити до деформації та руйнування зернових силосів.
Самозігрівання виходить на перший план серед проблем в умовах українського сьогодення, адже через війну неможлива своєчасна реалізація зерна. З цієї причини українські виробники у 2022 та 2023 роках зазнали значних втрат зернового матеріалу. На складах агропідприємств України зберігаються мільйони тонн зернових культур врожаю 2023 та 2022 року, а прогнозований початок найбільших ускладнень припадає на зиму – весну 2024 року, якщо не буде можливості повноцінного догляду під час зберігання зерна, особливо в разі зберігання його в непристосованих місцях.
Зерновий пил у повітрі є вибухонебезпечним, а той, що осів на будівельних конструкціях та обладнанні, – пожежонебезпечним. Вибухонебезпечні концентрації утворюються в технологічному та транспортному обладнанні, у силосах і бункерах, у трактах аспіраційних систем і пневмотранспорті, у пиловловлювальному обладнанні.
Під час роботи всередині зерносховища, за наявності налипання зерна на стінах, є ризик його обвалення та травмування працівників у разі недотримання вимог безпеки праці, про що вже не раз згадувалося на сторінках журналу «Охорона праці». Крім того, у прілому зерні сприятливі умови для розвитку грибка та плісняви, вдихання яких спричиняє алергічні та інші захворювання органів дихання.
Тому належить дотримуватися правил зберігання зерна та вжити заходів для недопущення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з його злежуванням і самозайманням. Зокрема, забезпечити пожежну безпеку та дотримуватися методів і технології сушіння, доочищення зерна від пилу, що може утворювати вибухонебезпечні концентрації всередині обладнання та у виробничих приміщеннях.
Причини надзвичайних ситуацій під час зберігання зернових у світовій практиці:
- зварювальні роботи – 17%;
- несправність електрообладнання та електропроводки – 4%;
- іскріння металоконструкцій – 4%;
- вогневі роботи (крім зварювальних) – 4%;
- теплові прояви тертя в разі утрудненого руху сировини – 4%;
- перегрівання підшипників – 3%;
- невідомі причини – 58%.
Матеріали: журнал “Охорона праці”