Конвенцією МОП про примусову чи обов’язкову працю №29 примусова чи обов’язкова праця означає будь-яку роботу чи службу, що її вимагають від якої-небудь особи під загрозою якогось покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.
Відповідно до частини 3 статті 8 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права нікого не можуть приневолювати до примусової чи обов’язкової праці, а стаття 43 Конституції України встановлює, що використання примусової праці забороняється.
Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Розпізнати примусову працю можна за такими ознаками:
– Роботодавець запропонував Вам такі умови праці, котрі насправді виявились брехнею, обмежив свободу пересування;
– Роботодавець свідомо затримує виплату заробітної плати, здійснює утримання із заробітної плати на завідомо «надуманих» підставах;
– Роботодавець залякує Вас, Ваших близьких і рідних, застосовує фізичне, психологічне, сексуальне насильство;
– Вас загнали у борги й змушують їх відпрацьовувати та ін.
Щоб не потрапити на «гачок» недобросовісних роботодавців, потрібно дотримуватись простих правил:
– Ні за яких обставин не передавати третім особам Ваші документи, мобільний телефон, фінансовий номер, банківську пластикову картку;
– Не сідайте в транспорт до незнайомців;
– Погоджуйтесь тільки на офіційне працевлаштування, попередньо уважно прочитавши трудовий договір