Горить сільгосптехніка

Уже третій рік аграріям доводиться готувати сільгосптехніку до весняно-польових робіт в умовах воєнного стану. Серед найнебезпечніших подій, які можуть статись у полі або під час ремонту чи технічного обслуговування (далі – ТО) сільгоспмашин, – загоряння техніки.

Наведені приклади пожеж сільгосптехніки, які сталися лише минулої осені, – геть не всі із зафіксованих службами ДСНС. Добре, що під час загоряння машин механізатори встигають вчасно залишити кабіну і цим зберегти собі життя. Але інколи вони дістають опіки під час гасіння пожежі, та й дорогоцінна техніка при цьому отримує значні пошкодження, а часто вже й не підлягає відновленню.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ЗАГОРЯННЯ СІЛЬГОСПТЕХНІКИ:

  • неналежне зберігання, використання або обслуговування пального;
  • перегрівання механізмів через надмірне навантаження або неправильну експлуатацію;
  • коротке замикання електросистем;
  • наявність у робочій зоні легкозаймистих пилу та сіна;
  • дія статичної електрики;
  • порушення вимог безпеки під час зварювальних робіт;
  • розігрів вузлів техніки в зимовий період за допомогою електричних або газових приладів тощо.

Гаряча осінь 2023 року

18 вересня біля Ржищева Обухівського району Київщини на полі згорів комбайн.

20 жовтня в Дрогобицькому районі на Львівщині посеред поля загорівся трактор. Механізатор не постраждав, але трактор згорів ущент.

6 листопада біля с. Полковниче у Броварському районі на Київщині на полі загорівся трактор.

10 листопада біля с. Нова Прага на Кіровоградщині під час польових робіт загорівся трактор «CASE 250». Після того як механізатор не зміг самотужки загасити полум’я, викликані ним пожежники впоралися з вогнем, але техніка ремонту вже не підлягає

24 листопада біля м. Заставна Чернівецької області внаслідок короткого замикання електромережі в моторному відсіку трактора спалахнула пожежа. Пожежники ДСНС, які прибули на поле, ліквідували загоряння, але трактор отримав значні пошкодження.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ

Техніку, що надходить на ТО та ремонт, потрібно очистити від бруду і, залежно від виду ремонту, злити пально-мастильні матеріали.

Для миття та знежирювання застосовувати негорючі сполуки, пасти, розчинники та емульсії, а також ультразвукові та інші пожежобезпечні установки. В окремих випадках, коли негорючі суміші не забезпечують потрібну за технологією чистоту обробки, допускається використовувати горючі або легкозаймисті рідини. Але працювати з ними потрібно в окремих приміщеннях або на відокремлених ділянках, обладнаних засобами пожежогасіння та шляхами евакуації.

Джерела освітлення, проводки та силові двигуни на постах миття повинні мати герметичне виконання. Управління агрегатами мийної установки має бути низьковольтним (12 В). Пости відкритого шлангового миття слід розташовувати в зоні, ізольованій від відкритих ліній електропередач і обладнання під напругою. Під час миття і знежирювання деталей має працювати припливна та витяжна вентиляція. Мийні ванни слід систематично очищувати від бруду. Підлога в приміщеннях, де застосовуються легкозаймисті та горючі рідини, має бути виконана з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор під час удару.

Ванни для миття і знежирювання деталей повинні забезпечуватися кришками та пристроями аварійного зливання в підземні резервуари, розміщені поза будівлею. Використані горючі та легкозаймисті мийні речовини забороняється зберігати на постах миття, їх слід тримати в спеціально призначених місцях у щільно закритій тарі. Не допускається використання рідин невідомого складу. У місцях миття забороняються роботи із застосуванням відкритого вогню та іскроутворення. Пролиті горючі та легкозаймисті рідини слід негайно видаляти.

Опалення виробничих приміщень має бути пароповітряним або водяним. Пічне опалення не допускається.

►Забороняється проводити ремонт техніки з двигуном, що працює.

Зливати паливо слід у місцях, у яких унеможливлено його загоряння. Зливати відпрацьоване мастило потрібно в металеві бочки або ємності на окремих площадках.

Зберігати злите паливо в місцях обслуговування та ремонту забороняється. Для зберігання мастильних, горючих і легкозаймистих матеріалів слід передбачати окремі спеціально обладнані приміщення. Використані обтиральні матеріали (промаслене клоччя, ганчір’я тощо) негайно прибирати в металеві ящики із щільними кришками, а після закінчення робочого дня виносити з виробничих приміщень у спеціально відведені місця.

У приміщеннях, призначених для обслуговування та ремонту сільгосптехніки, забороняється:

  • установлювати машини в кількостях, що перевищують норму, порушувати спосіб розстановки, зменшувати відстань між ними та елементами будівлі;
  • установлювати техніку з відкритими горловинами паливних баків, а також за наявності витікання пального з паливної системи;
  • зберігати легкозаймисті й горючі рідини, відпрацьоване мастило;
  • заправляти техніку пальним;
  • зберігати тару з-під легкозаймистих і горючих рідин;
  • захаращувати проходи і виходи з приміщень матеріалами, обладнанням, тарою.

Пожежний інвентар, інструмент та обладнання розміщують так, щоб до них завжди був вільний підхід. Для швидкого визначення розміщення вогнегасних засобів застосовують вказівні знаки. Із пожежного інвентарю потрібно мати бочки з водою, піноутворювачі, пожежні відра, пісочниці, пожежні щити, шпалери пожежних кранів. На щитах має постійно бути пожежний ручний інструмент: багри, ломи, гаки та ножиці для різання ґрат. Пожежне обладнання утримувати в належному стані.

Джерело: журнал “Охорона праці”, Фото: ДСНС України