Класифікація та особливості експлуатації вантажопідіймальних кранів

Вантажопідіймальні крани (далі – ВПК) застосовуються у багатьох галузях промисловості України, зокрема будівництві, машинобудуванні, металургії, лісовому господарстві. Для початку пропоную розібратися з класифікацією ВПК.

Вантажопідіймальний кран – машина циклічної дії, призначена для підіймання та переміщення у просторі вантажу, підвішеного за допомогою гака чи утримуваного іншим вантажозахоплювальним органом (частина 4 п. 1 глави 2 розділу І Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, НПАОП 0.00-1.80-18).

Вантажозахоплювальний орган – обладнання (гак, грейфер (канатний, моторний), вантажопідіймальний магніт (електричний, електропостійний, постійний), вила тощо) для підвішування, захоплювання чи підхоплювання вантажу (частина 2 п. 1 глави 2 розділу І НПАОП 0.00-1.80-18).

Вантажозахоплювальні органи можуть містити в собі додаткові пристрої для обертання вантажу, заспокоювачі розгойдування вантажу тощо

ВПК класифікують:

1) за призначенням:

►навантажувально-розвантажувальні (призначені для навантажувально-розвантажувальних робіт);
►монтажні (призначені для монтажу певних конструкцій);
►спеціальні (спеціального призначення);

2) за конструкцією:

►мостовий кран (кран, несучі елементи конструкції якого опираються безпосередньо на кранову колію);
►козловий кран (кран, несучі елементи конструкції якого опираються на кранову колію опорними стояками);
►кабельний кран (кран, несучими елементами якого є канати, закріплені у верхній частині опорних щогл);
►портальний кран (пересувний поворотний кран на порталі, призначеному для пропускання залізничного чи автомобільного транспорту);
►баштовий кран (кран поворотний зі стрілою, закріпленою у верхній частині вертикальної башти);
►залізничний кран (кран вантажопідіймальний пристрій), змонтований на платформі або на залізничному спеціальному рухомому складі (дрезина, автомотриса тощо), що пересувається залізничною колією);

3) за приводом:

►електричні (мають електричний двигун);
►гідравлічні (мають гідравлічний двигун);
►комбіновані;

4) за типом вантажозахоплювального органа:

►крюкові (мають крюк як вантажозахоплювальний орган);
►захватні (грейферні) – вантажозахоплювальний орган – грейфер;
►магнітні (вантажозахоплювальний орган – магніт).

Таке різноманіття типів ВПК не спричинить великих проблем щодо їх закупівлі (на відміну від експлуатації). На сьогодні ВПК можна придбати безпосередньо від українських виробників. 

В Україні повинні експлуатуватись лише ВПК, що відповідають Технічному регламенту безпеки машин (постанова КМУ від 30.01.2013 № 62). Підтвердженням відповідності ВПК вимогам технічного регламенту є декларація про відповідність машини вимогам технічного регламенту та сертифікат перевірки типу машини. 

ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВПК

П’ять етапів експлуатації ВПК:

►введення в експлуатацію (монтаж);
►використання за призначенням;
►технічне обслуговування і ремонт;
►зберігання;
►виведення з експлуатації (демонтаж).

До кожного етапу експлуатації нормативними документами встановлено певні вимоги.

ВПК віднесено до обладнання підвищеної небезпеки (п. 7 групи А постанови КМУ від 03.02.2021 № 77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов КМУ»).

Відповідно до пунктів 5, 11, 20 групи А додатка 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок видачі дозволів) «монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію» та «технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування)» ВПК, а також «вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів» потрібно виконувати на підставі дозволу, який видає Держпраці. Чинне законодавство передбачає можливість залучення на договірних умовах до зазначених вище робіт іншого суб’єкта господарювання, що спеціалізується на виконанні цих робіт та має відповідний документ дозвільного або декларативного характеру.

Вимоги щодо отримання дозволу діють у мирний час. Та у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, відповідно до постанови КМУ від 24.03.2022 № 357 «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» зазначені види робіт можна здійснювати на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. 

За матеріалами науково-виробничого журналу “Охорона праці”