Люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, наділені всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами України.
У статті 2-1 Кодексу законів про працю України вказано, що будь-яка дискримінація у сфері праці залежно від стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД заборонена.
Передусім на підставі ВІЛ-позитивного статусу особи забороняється:
- відмовляти у прийнятті на роботу;
- звільняти з роботи;
- відмовляти у прийнятті до освітніх, медичних закладів, до закладів соціальної опіки і піклування та соціальних служб;
- відмовляти у наданні медичної допомоги та соціальних послуг.
Якщо роботодавець наполягає на проведенні таких обстежень перед прийняттям на роботу, відмовляє особі у працевлаштуванні через підозру або наявність у неї ВІЛ/СНІДу або звільняє з цих підстав з роботи – його дії незаконні й можуть бути оскаржені у суді.