Виробниче середовище повинно бути безпечним і здоровим із метою запобігання передачі ВІЛ-інфекції на робочому місці з урахуванням положень Конвенції 1981 р. та Рекомендації 1981 р. про безпеку та гігієну праці, Конвенції 2006 р. та Рекомендації 2006 р. про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці, а також інших відповідних міжнародних актів, таких як спільні керівні документи Міжнародного бюро праці та ВООЗ.
Заходи безпеки та гігієни праці, спрямовані на запобігання ризику інфікування ВІЛ на робочому місці, повинні включати загальні заходи безпеки, заходи з профілактики нещасних випадків і небезпеки, такі як організаційні заходи, контроль за технічною підготовкою та методикою ведення робіт, застосування засобів індивідуального захисту, залежно від обставин, заходи контролю стану навколишнього середовища та постконтактну профілактику, а також інші заходи безпеки з метою мінімізації ризику зараження ВІЛ-інфекцією та туберкульозом, особливо працівників тих професій, які піддаються найбільшому ризику, зокрема у галузі охорони здоров’я.
Коли існує ризик ВІЛ-інфікування на робочому місці, працівники повинні проходити навчання щодо шляхів передачі та заходів із запобігання ризику та інфікуванню.
Наголошуємо, що ВІЛ-інфекція не передається в результаті випадкових фізичних контактів і що присутність особи, яка живе з ВІЛ, не слід розглядати як небезпеку на робочому місці.
Служби гігієни праці та механізми безпеки і гігієни на робочих місцях повинні розглядати проблеми, пов’язані з ВІЛ/СНІДом, з урахуванням положень Конвенції 1985 р. та Рекомендації 1985 р. про служби гігієни праці, Спільних керівних принципів МОП/ВООЗ 2005 р. з питань ВІЛ/СНІДу для служб охорони здоров’я, усіх наступних редакцій цього документу, а також інших відповідних міжнародних актів.