Під час відбудови країни після нашої перемоги потреба у ліфтах значно збільшиться, якщо порівнювати з довоєнним періодом.
Важливо, щоб нове ліфтове обладнання відповідало вимогам безпеки. А вимоги безпеки були зрозумілими, адекватними небезпекам, що виникають під час експлуатації ліфтів. А також узгодженими між собою та з європейськими нормами.
На сайті Держпраці 22 травня 2023 р. розміщено повідомлення про оприлюднення проєкту наказу Мінекономіки України «Про затвердження Мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я на роботі під час експлуатації ліфтів» (далі – Мінімальні вимоги)*.
На думку голови Асоціації ліфтовиків України (далі – АЛУ) Сергія Горішного, прийняти такий нормативний акт потрібно. Однак він не вирішить усі проблемні питання, пов’язані з безпекою експлуатації ліфтів.
Ліфтова галузь України сьогодні у глибокій кризі. Відповідно до облікових даних та інформації від територіальних органів Держпраці, суб’єкти господарювання експлуатують понад 100 тис. ліфтів. Понад 60% з них вичерпали свій технічний ресурс безпечної експлуатації. Відповідна законодавча та нормативна бази недосконалі.
Вимоги до безпечної експлуатації ліфтів визначають Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 01.09.2008 № 190 (НПАОП 0.00-1.02-08). Ці правила застарілі та чинні лише в частині, що не суперечить законодавству України. Зокрема, вимоги до будови ліфтів, що містяться в нормативному акті, суперечать законодавству у сфері технічного регулювання.
Нині якість технічного обслуговування ліфтів дуже низька, відчувається дефіцит кваліфікованих працівників. Це пов’язано із браком коштів для ремонту та заміни ліфтів і кваліфікованого централізованого плану розвитку всієї галузі. Потребує вдосконалення також організація проведення технічного обслуговування та ремонту ліфтів.
Проєкт Мінімальних вимог обговорюється вже понад чотири роки. АЛУ надавала свої пропозиції, зауваження, брала участь в обговоренні нормативного акта на урядовому рівні. Значну частину пропозицій ураховано, тому прийняття цього акта є потрібним і своєчасним.
У проєкті Мінімальних вимог чітко розділенні питання відповідальності ліфтовиків, які технічно обслуговують ліфти, і власників ліфтів, які їх експлуатують. Визначено поняття «утримувач ліфта», «уповноважена особа» та інші. Із документа вилучено питання приймання ліфтів в експлуатацію інспектором Держпраці, складання Акта готовності, ведення журналів реєстрації та інших питань, які не передбачені чинним Технічним регламентом ліфтів.
Як зазначено у проєкті Мінімальних вимог, його метою є зменшення державного регулювання економічної діяльності суб’єктів господарювання, що займаються монтажем, демонтажем, експлуатацією (використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт), модифікацією (реконструкція чи модернізація), перевіркою технічного стану (технічний огляд, експертне обстеження) ліфтів.
Однак, на думку С. Горішного, зменшення державного регулювання економічної діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з ліфтами та, відповідно, посилення відповідальності за безпеку експлуатації ліфтів з боку їх власників, що передбачено у проєкті Мінімальних вимог, не сприятиме поліпшенню стану безпеки ліфтів. Зокрема, Держпраці ще більше відсторонюється від питань контролю за безпечною експлуатацією обладнання підвищеної небезпеки, його обліку та реєстрації. Натомість жорсткіша увага до стану охорони праці, навчання, ринкового нагляду, що нині є повноваженнями Держпраці.
Нормативні вимоги
В Україні гармонізовано низку європейських стандартів, які регламентують вимоги до конструкцій ліфтів, зокрема ДСТУ EN 81-20:2015 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Ліфти для перевезення пасажирів та вантажів. Частина 20. Ліфти пасажирські та вантажопасажирські (EN 81-20:2014, IDT), ДСТУ ЕN 81-3:2013 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 3. Ліфти електричні і гідравлічні службові (ЕN 81-3:2000+A1:2008, IDT + ЕN 81-3:2000+A1:2008/AC:2009, IDT) та інші.
На підставі цих стандартів розроблено та затверджено постановою КМУ від 21.06.2017 № 438 Технічний регламент ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів (далі –ТР). У якому, зокрема, визначено вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки, приймання в експлуатацію ліфтів, до будівель і споруд, у яких установлено ліфти, обов’язки суб’єктів господарювання (монтажників, виробників, імпортерів та розповсюджувачів) та інші вимоги.
На сьогодні обов’язок щодо утримання і ремонту ліфтів покладається на власника обладнання, який для цього може укласти договір зі спеціалізованою організацією. Власник або виконавець послуг має право самостійно утримувати та ремонтувати ліфти, якщо має відповідні дозволи згідно з «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань ЖКГ від 17.05.2005 № 76.
Відповідальність за справний стан і безпечну експлуатацію ліфта покладається на його власника згідно із Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000 № 73.
Вимоги до будови, виготовлення, монтажу, налагодження, проведення технічного огляду та експертного обстеження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації ліфтів, підйомників та їх складових частин встановлено НПАОП 0.00-1.02-08.
Відповідно до ст. 21 Закону «Про охорону праці», постановою КМУ від 26.05.2004 № 687 затверджено «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» (далі – Постанова № 687), яким встановлено, що в процесі експлуатації ліфти підлягають технічним оглядам та експертним обстеженням. Експертне обстеження ліфтів проводиться в разі закінчення граничного строку експлуатації, реконструкції (перебудови) або модернізації, якщо це обумовлено нормативно-правовими актами з охорони праці, аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення та виявлення під час проведення технічного огляду зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення.
Система технічного обслуговування та ремонту ліфтів передбачає виконання за графіком робіт задля забезпечення безперебійної, безпечної роботи ліфтів; запобігання передчасному спрацюванню обладнання; підтримання його належного технічного стану. Також власники ліфтів повинні вчасно та якісно проводити ремонт будівельної частини ліфтових шахт та машинних приміщень. Адже ліфти виходять з ладу й унаслідок потрапляння вологи, будівельного пилу та штукатурки на елементи ліфтового обладнання.
Джерело: науково-виробничий журнал “Охорона праці”