В умовах воєнного стану наша країна залишається правовою державою, де законодавством не допускається послаблень чи порушень конституційних норм і прав людини на безпечні і здорові умови праці.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Проте, на жаль, зберігаються ризики виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій на виробництві. І є випадки, коли роботодавець приховує факт настання нещасного випадку. Прихованим нещасним випадком на виробництві вважається той, про який роботодавець, потерпілий або працівник, який його виявив, не повідомив у встановлений строк відповідним органам та установам, та/або нещасний випадок, розслідування якого не проведено.
Чинним законодавством передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві, а саме – накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приховуючи настання нещасного випадку, не проводячи розслідування нещасного випадку, створюється загроза повторення нещасного випадку, таким чином роботодавець наражає своїх працівників на небезпеку на робочому місті, чим порушує їх конституційне право на належні, безпечні і здорові умови праці. А також законного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
За матеріалами територіального органу Держпраці