Дискримінація за ознакою статі у трудових відносинах проявляється в такому, наприклад:
‑ розподіл на «жіночі» і «чоловічі» професії та види робіт;
‑ фактичне недопущення жінок чи чоловіків, на підставах їхньої статі до отримання професійної підготовки чи навчання за тією чи іншою професією;
‑ розрив у заробітній платі жінок та чоловіків, у межах однієї галузі чи професії 25%;
‑ неформальна зайнятість, при якій вагітні і матері з дітьми до трьох років не можуть отримувати законодавчо гарантовані соціальні виплати і пільги, пов’язані із їхньою репродуктивною роботою;
‑ різне ставлення до працівників та працівниць, сприйняття та ставлення до жінок як до другорядних працівників;
‑ дискримінація, пов’язана з вагітністю та зобов’язаннями з догляду за дитиною, або хворим членом сім’ї;
‑ відмови на запити працівників щодо суміщення робочого графіку з сімейними обов’язками.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» дискримінація за ознакою статі забороняється.
Під сексизмом розуміють дискримінацію та зауваження в адресу жінок, наприклад, презирливе ставлення до її розумових здібностей або пряма вказівка на «місце біля плити», відверті зауваження, коментарі одягу та вигляду, сексистський гумор або жарти, доторкання. У разі, якщо на роботі пропонують виконати типово «жіночі» доручення ‑ жінки нібито швидше друкують, краще організують затишок або справляються з рутиною, ‑ від них варто сміливо відмовитися, якщо в список ваших основних обов’язків це не входить.
Поняття сексизм викладено в наказі Міністерства соціальної політики України 29.01.2020 №56. Там зазначено, це будь-який акт, жест, візуальний образ, написане або сказане, дія чи поведінка, заснована на ідеї про те, що людина або група осіб неповноцінні через свою стать, які виникають у публічній чи приватній сферах, онлайн або офлайн, з метою або для досягнення ефекту:
‑ образи гідності людини або прав особи або групи осіб;
‑ призведення до фізичної, сексуальної, психологічної або соціально-економічної шкоди або страждань особи або групи людей;
‑ створення середовища залякування, ворожості, приниження та заподіяння шкоди;
‑ створення перешкод для незалежності та повної реалізації прав людини особою або групою осіб;
‑ підтримки та зміцнення гендерних стереотипів.